14 липня 2026 року прем’єр-міністр Болгарії Румен Радєв оголосив, що країна виходить зі складу «коаліції охочих» і не братиме участі в коаліції, яка наполягає на продовженні фінансової та військової допомоги Україні. За словами Радєва, врегулювання конфлікту потребує сильної дипломатичної місії, а не його продовження військовим шляхом. Прем’єр відкинув звинувачення у проросійській позиції та заявив, що виступає за «прагматичні» відносини з Кремлем.
Хронологія та учасники паризької зустрічі
Болгарія брала участь у попередніх засіданнях «коаліції охочих», але не мала представника на останній зустрічі 13 липня в Парижі, куди Радєва запросив президент Франції Емманюель Макрон — прем’єр відмовився. Того дня 10 країн — Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія — підписали декларацію про створення Антибалістичної коаліції. Радєв дистанціювався від участі в ній, заявивши, що рішення з колективної безпеки ухвалюються в межах ЄС та НАТО.
Військова допомога та реакція Києва
Радєв стверджує, що Болгарія вичерпала можливості військової допомоги, хоча готова допомагати у ремонті техніки. Ще на посаді президента він ветував передачу 100 БТРів Україні — пізніше вето подолав парламент. Міністр оборони Димитар Стоянов раніше заявив, що країна більше не постачатиме військову допомогу. Речник МЗС Георгій Тихий уточнив, що Україна не отримує безплатної військової допомоги від Болгарії, а оборонна співпраця відбувається на комерційній основі.
