Постійний представник Туреччини при НАТО, посол Басат Озтюрк, 14 жовтня 2026 року під час саміту Туреччина — ЄС у Брюсселі офіційно підтвердив, що Туреччина спільно з Україною та Росією працює над досягненням тимчасового часткового припинення вогню в Чорному морі. Рішення спрямоване на захист торговельних суден, які перевозять цивільні вантажі, від ударів обох сторін конфлікту.
Підтверджене рішення Анкари
Озтюрк заявив, що судна стають цілями обох сторін, а удари по них у Чорному морі можуть спричинити кризи в постачанні енергоносіїв, продовольства та добрив. Туреччина намагається підтримувати максимально можливу стабільність у Чорному морі, застосовуючи Конвенцію Монтре. За словами посла, через три дні після 24 лютого Туреччина закрила протоки для кораблів сторін, що воюють, визначивши ситуацію як стан війни. Анкара має найдовшу берегову лінію та найбільші військово-морські спроможності в Чорному морі, цілодобово спостерігає за ситуацією в регіоні та забезпечує союзникам 70% розпізнаної картини морської й повітряної обстановки, тісно співпрацюючи з Румунією і Болгарією.
Українські ініціативи та контекст
7 жовтня речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий заявив, що Київ готовий до п’яти варіантів перемир’я з Росією. Перший — повне й безумовне припинення вогню, на яке Україна погодилася у 2025 році під час переговорів у Саудівській Аравії; ця домовленість, за словами Тихого, досі чинна. Два варіанти стосуються безпеки в Чорному морі — їх опрацьовують Туреччина та Єгипет за участі української дипломатії. Четвертий напрямок — пошук рішень у сфері продовольчої безпеки та енергетики, над чим працює Індія. П’ятий — енергетичне перемир’я — обговорювався під час нещодавніх контактів президента Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Озтюрк нагадав про Чорноморську зернову угоду, укладену за посередництва Туреччини, яка, за його словами, добре працювала й запобігла продовольчій кризі у світі.
