Міністерство закордонних справ Південної Кореї 28 вересня 2026 року викликало виконувача обов’язків посла України в Південній Кореї Андрія Вєшкіна. Перший заступник міністра закордонних справ Південної Кореї Пак Юн Чжу передав українському дипломату позицію Сеула щодо розкриття інформації про передачу двох північнокорейських військовополонених. За даними агенства Yonhap, Пак Юн Чжу закликав Київ до офіційних роз’яснень та вибачень, а Вєшкін заявив, що передасть позицію Сеула українській стороні.
Що стало причиною конфлікту
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН 23 вересня 2026 року повідомив про передання Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. За даними NV, виступ відбувся на 81-й сесії Генасамблеї. Зеленський також зазначив, що один із полонених намагався вчинити самогубство, зрозумівши, що потрапив у полон. Агентство Korea JoongAng Daily повідомило, що Україна заздалегідь повідомила Сеул дипломатичними каналами про намір президента згадати полонених, однак це твердження не підтверджене українською стороною у наявних джерелах.
Розбіжності між Києвом і Сеулом
24 вересня президент Південної Кореї Лі Дже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, назвавши повернення військових КНДР «надзвичайно делікатним питанням, яке має значний вплив на дипломатію та національну безпеку». Сеул стверджує, що український уряд сам наполягав на конфіденційності передачі. Водночас джерело в Офісі президента України та радник з комунікацій Дмитро Литвин заперечили існування такої угоди. Південнокорейська адміністрація назвала ці заперечення такими, що «серйозно підривають» взаємну довіру між країнами.
